Її портрет є на банкноті, її вірші вчать напам’ять. Але за цим образом — жива жінка з сімома мовами, нещасливим коханням і похороном під поліцейським конвоєм.
Дитинство Лесі Українки і родина Косачів
Леся Українка народилась 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському на Волині. Справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач-Квітка. Родина була заможною, освіченою і свідомо українською.
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, довго вважала Лесю «малорозвиненою» і ставила вище старшого брата Михайла. Непокірна вдача доньки її дратувала. Як виявилось — саме ця вдача і зробила Лесю тією, ким вона стала.
Мишелосіє і домашні імена
З братом Михайлом Леся була нерозлучна. Родина навіть придумала їм спільне ім’я — «Мишелосіє». Саму Лесю вдома називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Зеїчок. Останнє — від назви сорту кукурудзи «зея японіка», тонкої, як стеблина. Так її називала мама.
Хвороба, яка не зламала
У дев’ять років у Лесі виявили туберкульоз кісток. Потім — туберкульоз нирок. Все життя вона лікувалась: Єгипет, Кавказ, Крим, Німеччина. Біль був постійним супутником.
Іван Франко назвав її «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хворобливу, тендітну жінку — за силу духу, не за зовнішність. Сама Леся Українка вважала, що не гідна і нігтя Франка.
Очі, які змінили колір
В останні роки життя очі Лесі набули надзвичайного блакитного кольору. До того вони не мали такого інтенсивного відтінку. Усі, хто бачив її тоді, згадували цей факт як щось неземне.
Померла вона 1 серпня 1913 року в Сурамі. Їй було 42 роки.
Освіта і таланти Лесі Українки
Якби Леся Українка жила сьогодні, її б назвали дитиною-індиго. Читати навчилась у чотири роки. У шість — майстерно вишивала. У дев’ять — написала перший вірш. У 19 — склала для молодших сестер цілий підручник з давньої історії Сходу.
До школи вона не ходила: мати не хотіла російського впливу на дітей. Навчання вдома, лише українською мовою і за власною програмою.
Ось що ще вміла Леся:
- знала сім мов — українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську;
- грала на фортепіано і мріяла стати піаністкою;
- малювала морські пейзажі — її називали першою жінкою-мариністкою в українському мистецтві;
- брала уроки живопису в київській школі Олександра Мурашка.
Людина, яка більшість життя провела у хворобі, встигла більше за багатьох здорових.
Псевдонім і перша провальна п’єса
Псевдонім «Українка» Лариса Косач запозичила у свого дядька — Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Вона захоплювалась ним і хотіла бути схожою хоч у чомусь.
Перша п’єса «Блакитна троянда», написана у 1896 році, провалилась. Критики розгромили її нещадно. Леся не зупинилась — і написала «Лісову пісню», «Камінного господаря», «Одержиму».
Похорон під поліцейським конвоєм
Леся померла далеко від Києва. Коли труну привезли на Байкове кладовище, поліція виставила два ряди оточення — піші й кінні. Стрічки з вінків зрізали. До могили пускали лише найближчих.
Труну на кладовище несли на плечах жінки. А після відправи близько тисячі людей почали співати «Вічная пам’ять» — не традиційно тричі, а цілу годину.
Кохання Лесі Українки
Найбільше і найболючіше кохання — Сергій Мержинський. Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. Коли Леся освідчилась, відповів холодно: «Ні».
Вона залишилась поруч. Була з ним до останнього дня.
Поему «Одержима» написала в ніч біля його ліжка, коли він помирав. Мержинський, відходячи, не сказав їй слів кохання — натомість попросив піклуватись про іншу жінку, яку насправді любив.
Цей біль вона перетворила на текст. Це і є література.
Маловідомі факти про Лесю Українку
Кілька деталей, які рідко потрапляють у шкільні підручники:
- 28 серпня 1970 року відкрили астероїд 2616 Леся — названий на честь поетеси;
- садиба родини Косачів мала 500 гектарів землі з лісами, ріллею і чотирма гектарами саду;
- пам’ятники Лесі Українці стоять не лише в Україні, а й у Торонто, Клівленді, Батумі, Саскатуні та інших містах світу;
- московська синодальна цензура забороняла її твори «за безбожництво», радянська хвалила «за атеїзм» — і теж не допускала на сцену;
- у творчості Лесі з’явився новий тип жінки — та, що сама обирає, як жити і як розпоряджатись своїм життям.
«Сила духу — це не відсутність болю, це рішення творити попри нього» — ця думка точно описує все її життя.
10 цікавих фактів про Лесю Українку — це не просто дати і назви творів. Це портрет жінки, яка знала сім мов, писала з болем у кістках, кохала того, хто не відповідав взаємністю, і залишила після себе астероїд у космосі та годину «Вічної пам’яті» від тисячі людей на кладовищі. Таких біографій більше немає.
